Минув рік відтоді, як Дмитро Матвійчук, випускник нашого коледжу, пішов у вічність, захищаючи рідну землю. Він був одним із найкращих студентів нашого закладу, відзначався своєю життєрадісністю, активністю та незламною волею та патріотизмом. Його веселий характер та доброта залишили глибокий слід у серцях усіх, хто його знав.
Дмитро завжди прагнув допомагати іншим, був надією та опорою для своїх друзів і близьких. Його сміливість та відвага в бою стали символом справжнього героїзму.
Для батьків і рідних цей рік був сповнений болю й спогадів. Щодня вони проживають, оберігаючи світлу память про сина, що назавжди залишився молодим і мужнім.
Ми безмежно вдячні тобі, воїне, за твій подвиг і самопожертву в ім’я захисту рідної землі та українських родин. Твоя відвага залишиться прикладом для всіх нас.
Вічна слава та пам’ять тобі, Дмитре.
Герої не вмирають.
Ти завжди для нас залишаєшся таким…
