Заснування

Початком існування Бердичівського політехнічного коледжу стало відкриття 12 жовтня 1903 року в м. Бердичеві трикласної школи ремісничих учнів, яка готувала підмайстрів і робітників середньої кваліфікації для механічних заводів і приватних майстерень за слюсарно-ковальськими спеціальностями. Контингент учнів становив 60-90 осіб і складався переважно із дітей заможних верств населення.

З 1919 по 1921 рік школа не працювала у зв’язку з тим, що її приміщення було тимчасово передано під військовий евакогоспіталь.

Рішенням наркомосвіти України школа ремісничих учнів була реорганізована в механічну профшколу, яка являла собою середній спеціальний навчальний заклад для підготовки молодшого технічного персоналу для машинобудівних заводів за спеціальностями: “Холодна обробка металів різанням” та “Деревообробка”.

22 червня 1929 року Бердичівська механічна школа була реорганізована в Бердичівський технікум хімічного машинобудування. За відгуками підприємств, де працювали випускники технікуму, рівень їхньої підготовки повністю відповідав вимогам виробництва до молодих спеціалістів.

Багато випускників технікуму цього періоду проявляли себе як висококваліфіковані фахівці. Зокрема, випускник Головачов С.М. та інші стали лауреатами Державної премії. 2 липня 1941 року всі випускники захистили дипломні проєкти, а ті, що залишилися, складали перевідні екзамени.

З 1941 до 1944 року технікум не працював.

Активну участь у підпільній боротьбі проти гітлерівських загарбників у період окупації взяли викладачі та учні технікуму, які створили підпільну організацію. Керували нею викладач Яворський та випускники технікуму Щелкін, Завадський та інші. 25 грудня 1942 року підпільна група була заарештована. 16 її членів після нелюдських катувань наприкінці лютого 1942 року розстріляли фашисти.

5 січня 1944 року Бердичів був звільнений від окупації.

У 1944 році технікум був підпорядкований наркомату мінометного озброєння. З другої половини 1944 року технікум відновив свою роботу як середній спеціальний заклад освіти.

У незалежній Україні

Згідно з наказом Міністерства важкого машинобудування СРСР від 19.03.1991 № 85 «Про організацію у 1991 році коледжів (вищих професійних училищ) в галузі», Бердичівський машинобудівний технікум перетворено в Бердичівський машинобудівний коледж.

Згідно з наказом Міністерства вищої освіти України від 28.11.1991 № 231 «Про передачу навчальних закладів та організацій до системи Мінвузу України», заклад освіти прийнято до системи Мінвузу України. До 1993 року коледж готував техніків-технологів машинобудівного напряму та економістів.

Продовжуючи підготовку молодших спеціалістів із вищеназваних напрямів, у 1993 році коледж відкриває нову спеціальність — “Комерційна діяльність”.

У 1995 році відкрито спеціальність “Бухгалтерський облік”, з 1997 року — “Правознавство”.

У 1999 році відкрито спеціальність “Програмування для ЕОМ і автоматизованих систем”, а у 2000 році — “Фінанси”.

Згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 09.03.2000 № 48 «Про перейменування Бердичівського машинобудівного коледжу», заклад освіти перейменовано на Бердичівський політехнічний коледж.

11 квітня 2000 року рішенням ДАК Міносвіти і науки України Бердичівський політехнічний коледж акредитований в цілому за статусом вищого навчального закладу І-II рівнів акредитації з видачею відповідного сертифіката.

Згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 12.06.2008 № 528 «Про перейменування Бердичівського політехнічного коледжу», заклад перейменовано у Державний вищий навчальний заклад «Бердичівський коледж промисловості, економіки та права».

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 13.02.2020 № 191 «Про перейменування Державного вищого навчального закладу «Бердичівський коледж промисловості, економіки та права», заклад отримав сучасну назву — Бердичівський фаховий коледж промисловості, економіки та права.

За час існування зі стін нашого навчального закладу випущено понад 20 тисяч фахівців. Є багато підприємств, де керівниками чи у складі інженерно-технічних працівників працюють випускники нашого коледжу. Це, наприклад, завод “Прогрес”, де керівний та інженерний склад на 90% утворюють наші вихованці. Подібне становище і на верстатобудівному заводі “Беверс”. Багато наших випускників успішно працюють у таких містах, як Київ, Запоріжжя, Дніпро, Суми, Чернігів, Вінниця, Житомир, Мелітополь та інших.

Серед них — голови правлінь відкритих акціонерних товариств “Бердичівський машинобудівний завод “Прогрес”” та “Фірма “Беверс” Юр’єв Михайло Павлович та Лоєв Володимир Юхимович відповідно. Посаду головного інженера ВАТ “Бердичівський машинобудівний завод “Прогрес” обіймає наш випускник Дубовик Павло Олександрович.

Багато наших вихованців досягли значних кар’єрних висот. Так, Матусевич А. обіймав посаду заступника головного конструктора Конструкторського бюро ім. Антонова, Савчук Є. — посаду генерального директора “Тамбовполімермаш”, а Шах П.Т. та Прилипко І. є керівниками Фастівського заводу хімічного машинобудування.

Працюють наші випускники і на освітянській ниві. Наприклад, Василюк Г.Д. працював у Житомирському інженерно-технологічному інституті завідувачем кафедри, а заступником завідувача кафедри інженерно-фізичного факультету Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут” працює випускник Дроб’язко В.М.

Історична хронологія

10.12.1903 – У м. Бердичеві відкрито школу ремісничих учнів.

1914 – Верстати і обладнання школи вивезено на Деміївський снарядний завод м. Києва.

1918 – В умовах розгортання громадянської війни заняття у школі припиняються.

1920 – На базі школи ремісничих учнів створюється двоєдиний навчальний заклад: професійна технічна школа і механічний технікум.

1922 – Технікум входить до державної мережі вузів України.

1924 – Технікум реорганізовано у 3-річну механічну професійну школу з 2-річним підготовчим відділенням.

1929 – Бердичівська механічна профшкола реорганізована у технікум з 4-річним терміном навчання.

1935 – Введено публічний захист дипломних проєктів випускниками технікуму.

1937-1938 – Технікуму торкнулася хвиля репресій.

1941 – У зв’язку з наступом німецько-фашистських військ документацію технікуму евакуйовано у м. Куйбишев, а лабораторне і виробниче обладнання поламано.

1941-1942 – У Бердичеві діє підпільна група руху опору, до складу якої входили випускники та викладачі технікуму.

01.08.1942 – На базі технікуму відкрито ремісничу школу.

1944 – Визволення Бердичева. У технікумі поновилися заняття.

1952 – Відкрито вечірнє відділення.

1957 – Відкрито дві нові спеціальності: «Інструментальне виробництво» та «Монтаж і ремонт металорізальних верстатів».

Друга половина 1950-х рр. – У технікумі налагоджено випуск вертикально-свердлильного верстата моделі 2128 А.

1961-1962 – У технікумі працювали курси підвищення кваліфікації керівних та інженерно-технічних працівників машинобудівних підприємств.

09.01.1962 – Відкрито заочне відділення.

1964 – Завершено будівництво нового навчального корпусу. Діяло вечірнє відділення технікуму у м. Коростені.

01.01.1966 – Закрито старі навчально-виробничі майстерні.

1967 – Вечірнє відділення у м. Коростені реорганізовано у навчально-консультативний пункт (НКП).

1968 – Для гуртожитку технікуму передано старий корпус навчального закладу по вул. Фрунзе, 6.

1970 – Завершено будівництво нового корпусу навчально-виробничих майстерень.

1973 – НКП у м. Коростені закрито.

1974 – Завершено будівництво нового 5-поверхового корпусу гуртожитку.

1979 – Ліквідовано заочну форму навчання, учнів переведено на вечірнє відділення технікуму.

1980 – Десять учнів технікуму супроводжували Олімпійський вогонь на трасі «Вінниця – Бердичів – Житомир».

1982 – Споруджено корпус їдальні.

1984 – Відкрито нову спеціальність «Налагодження та експлуатація верстатів з числовим програмним управлінням».

1987 – На базі технікуму відбулася Всесоюзна нарада директорів технікумів Міністерства хімічного машинобудування СРСР.

1990 – На виставці-ярмарку «Технічні ідеї – 90» експонати технікуму завоювали перше місце.

19.03.1991 – Згідно з наказом Міністерства важкого машинобудування СРСР технікум перетворено в Бердичівський машинобудівний коледж.

28.11.1991 – Заклад освіти прийнято до системи Мінвузу України.

1994 – Відкрито спеціальність «Товарознавство та комерційна діяльність».

1995 – Відкрито спеціальність «Бухгалтерський облік».

1996 – Розпочато роботу відділення післядипломної освіти за спеціальностями «Бухгалтерський облік» та «Економіка підприємства».

1997 – Відкрито спеціальність «Правознавство».

1999 – Відкрито спеціальність «Програмування для електронно-обчислювальної техніки і автоматизованих систем».

09.03.2000 – Коледж перейменовано на Бердичівський політехнічний коледж.

11.04.2000 – Державна Атестаційна комісія Міністерства освіти і науки України акредитувала коледж за статусом вищого навчального закладу І-II рівнів акредитації.

2003 – Краєзнавче видавництво «Волинь» видає книжку про коледж.

12.06.2008 – Заклад перейменовано у Державний вищий навчальний заклад «Бердичівський коледж промисловості, економіки та права».

13.02.2020 – Заклад перейменовано на Бердичівський фаховий коледж промисловості, економіки та права.