Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує загиблих від Голодомору. Українці запалюють свічки біля меморіалів і в оселях. Ці вогники символізують скорботу і пам’ять про мільйони загублених життів українців та одночасно віру, що подібне ніколи й ніде не має повторитися.
1933 рік для України став часом національної катастрофи, яка поставила націю на межу зникнення. Цей голод не був наслідком стихійного лиха, засухи або неврожаю, а став результатом цілеспрямованої політики комуністичного режиму. Насильницьким вилученням продовольства, блокадою сіл і цілих районів, забороною виїзду за межі України, згортанням сільської торгівлі та репресіями комуністи створили для українців умови, несумісні з життям, і тим самим здійснили масове вбивство голодом.
Сьогодні українці мають власну державу та Збройні сили, підтримку світу, військову, фінансову, дипломатичну допомогу. І найголовніше – згуртованість народу. Тому ми вистоїмо і переможемо.
Пам’ятаємо злочини сталінського геноциду та його жертв.
Єднаємося, тому що єдність є запорукою нашої Перемоги.
24 листопада 2022 року головою комісії соціально-гуманітарних дисциплін Марковським Б. В. та студентами груп А-227, Ф-222 з наставниками Рембаловичем В.А., Шевчук Т.С. проведено засідання за «круглим столом», присвячене 90-м роковинам Голодомору 1932-1933 років в Україні «Пам’ять поколінь».
26 листопада 2022 року о 16:00 приєднуємося до загальнонаціональної хвилини мовчання.
